Крок-1. Чи влаштовує він нас, патофізіологів?

Сьогодні ми є свідками жорсткої полеміки довкола ліцензійних іспитів "Крок", що публічно розгорілася між Національним медичним університетом ім. О.О. Богомольця (http://nmu.ua/news/lyst-zastupnyku-ministra-ohorony-zdorovya-oleksandru-linchevskomu-shhodo-testiv-lii-krok-2/) та Центром тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки "Медицина" і "Фармація" при МОЗ України (http://www.testcentr.org.ua/images/TB_55_13.02.2017.pdf).

Наше Товариство на конгресах і пленумах не раз обговорювало проблему тестування "Крок-1" і висловлювало своє занепокоєння щодо негативних моментів, притаманних цій системі від самого початку її створення і впровадження. Серед тих, що стосуються нашої навчальної дисципліни, слід виокремити такі: а) підготовка студентів до "Кроку-1" проводиться не системно за підручниками, а ґрунтується виключно на запам'ятовуванні великої бази тестових запитань з однією правильною відповіддю з п'яти; б) на відміну від інших фундаментальних дисциплін, основу яких складають певним чином систематизовані факти (анатомія, гістологія, біохімія, мікробіологія, фармакологія, патологічна анатомія), ця система тестування є мало придатною для патофізіології, яка за своєю суттю не є фактологічною (не ґрунтується на запам'ятовуванні фактів), а потребує мислення, уміння пояснювати явища і процеси тощо. У зв'язку з цим створити велику базу адекватних тестових завдань з патофізіології є надскладним завданням. Більше того, тести з елементами пояснення можуть мати багато неоднозначних відповідей, що слід обов'язково враховувати при створенні завдань; в) механічне "зазубрювання" баз даних стало чи не найважливішою складовою навчання студентів, а підготовка до "Кроків" ("натаскування", або т. зв. "крокологія") вважається найвідповідальнішим напрямом діяльності всіх медичних університетів.

Зважаючи на гостроту проблеми та її значимість для підготовки студентів, хотілося б ще раз обговорити її на одному з наших зібрань (наприклад, у травні в Одесі на педагогічній секції Наукових читань ім. В.В.Підвисоцького) і сформулювати ставлення Товариства до можливих шляхів її розв'язання.

Проф. О.В. Атаман